
Під час німецької окупації Києва у 1941 – 1943 роки у Бабиному Яру і в Сирецькому концтаборі, який знаходився неподалік від нього, окупанти проводили масові розстріли населення. Цей жах відбувався за німецьким орднунгом – чітко щовівторка і щоп’ятниці, цілих 103 тижні. До самого визволення Києва від окупації людей масово нищили, притримуючись етнічних ознак – в першу чергу циган та євреїв.
Цинічні дії окупаційних властей щодо партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (ОУН), заручників, психічнохворих, порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив владі «вищої раси», що намагалась збудувати свій «арійський світ», призвело до втрати Україною до 200 тисяч людей.
За два дні вересня 1941 року (29 і 30), урочище на північно-західній околиці тодішнього Києва, стало могилою для 34 тисяч євреїв. За офіційними історичними свідченнями лише за 5 днів розстріляно було майже 150 тисяч – це були не лише жителі Києва, а й біженці з окупованих українських регіонів, які прибули за порятунком, а отримали – смерть!
У ці страшні часи загинуло багато відомих українців:
- 621 член ОУН і серед них відома українська поетеса Олена Теліга разом з чоловіком за спротив фашистським загарбникам;
- 10 січня 1942 року – страчені за непокору окупантам близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії;
- 18 лютого 1943 року – відбувся сумнозвісний «матч смерті», у якому перемогу над фашистами здобула команда київського «Динамо» – результат: розстріл трьох українських футболістів: Миколи Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка.
Нюрнберзький процес, на якому спеціальна державна комісія розслідувала нацистські злочини, зробив Бабин Яр і трагедію, яка відбувалася там протягом років окупації Києва, відомими на весь світ.
У наш час Бабин Яр став Національним історико-меморіальним заповідником, що нерозривно пов’язаний з історією Києва і України. Він був створений для того, щоб донести до всіх поколінь, нинішніх і наступних, історію трагічних подій масового знищення нацистами мешканців Києва і військовополонених у цьому місці.
Пам’ятаймо!!!