
Пише їх молода авторка з уже великим і непростим життєвим досвідом. Звуть її Василина Мазурчук, до заміжжя – Трофимович. Побувавши в АТО, де працювала прес-офіцером у двох добровольчих підрозділах, дівчина пройшла крізь всі жахи війни. Вона служила у батальйоні «Донбас» і з ним пройшла цими важкими фронтовими дорогами не один місяць. Потім служба в полку спецпризначення «Дніпро-1». Свій військовий досвід, свої знання, які дівчина набула за роки служби, вона виклала в своєму першому літературному доробку – «Любов на лінії вогню». Так, про любов, адже там, на фронті, було багато юних, хто ще не встиг любити у мирному житті.
Дівчина повернулась додому на рідну Дніпропетровщину, але писати не перестала. Лише поміняла своїх дорослих читачів на дітей, адже там, на війні, їй довелось побачити чимало дитячих страждань. І сьогодні вона хоче розповісти про те, як їм доводилось виживати в умовах війни і страждань. Але розповідає про це Василина у формі казок, і вони для 10-14-літніх, тих, хто вже може адекватно оцінити такі історії. В її казках йдеться про Крим і про Донбас. Вони зацікавлять і дорослих читачів.
Як каже сама авторка, її збірка «Казки Донбасу» – це переказ подій найстрашніших років для нашої країни, коли на терени Донбасу прийшов російський загарбник. Казки не є класичними, але вони написані зрозумілою і доступною підліткам і дітям мовою – історії про буремні 2014-2015 роки. Про окрему родину, яка проживає схожу на багато сімей того часу історію. Загиблі батьки, діти, які залишились самі в підвалі розбитого снарядом будинку, і змушені не лише ховатись, а й жити під обстрілами у підвалі.
Назвала Василина свою казкову країну Яснокрай, і це обнадіює – рано чи пізно героїчні воїни-захисники проженуть ненависних ганебних загарбників з королівства Хайлостану і настане знову мир. А мужній старший брат-дліток зробить усе, щоб вберегти свого молодшого брата від цієї біди. І щоб тому не було так страшно, розповідає малюку про цю чудову країну, в якій вони будуть жити після війни.
Василина вибрала жанром своїх творів казку, бо вважає, що саме казка є найпотужнішим інструментом для навчання дітей, і для виховання у них патріотизму і любові до своєї країни – і це достойний вибір.