Схованки в Італії
В цьому місяці селище Нова Ушиця на Хмельниччині відмічає День міста. І відмічає вона його вже кілька сот років.
Чому Нова? – ось про це і йдеться в нашій розповіді. Історію міста ретельно і трепетно зберігають працівники місцевого краєзнавчого музею.
Довгий час вважалося, що вперше Літнівці (стара назва селища) писемно були згадані у Королівській грамоті на володіння селищем якимось Сеньком з Вербівця. Але дослідниця історії міста Оксана Бондарчук розкопала ще більш ранню згадку. Таким документом став «Огляд міграції лицарства сілезького землі руської коронної», виданий ще в часи правління короля польського Владислава Ягайла.
Правити містечками Ялтушків та Літнівці король довірив Міколаю Клоху з гербу Корніча – при цім він мав тут проживати і не мав права продати чи заставити ці населені пункти. І відбувалось це у 1431 році, тобто документально підтверджено, що Літнівці існували ще близько 600 років тому. Уже в липні 1795 році царським указом було, в ряді інших 12-ти, створено Ушицький повіт з центром в м.Ушиця-на-Дністрі, в який увійшли Літнівці, і проіснував він 130 років. Цікаво, що через 30 років, на прохання місцевого дворянства, повітовий центр було перенесено в Літнівці, і присвоєно селищу назву Нова Ушиця. А Ушиця-на-Дністрі і до сьогодні називається Старою Ушицею.
Право називатись містом Нова Ушиця, як королівський маєток при королі Августі III, отримала у 1748 році, і стала користуватись з того часу Магдебурзьким правом. Керували містом королівські намісники або окремі поміщики. А вже у 1808 році Літнівецьке староство передали російському уряднику – подільському губернатору, який сам призначав міських урядників. І відповідно до нового царського положення про міське самоврядування від 1870 року, у Новій Ушиці обирались міська дума, управа та міський голова.
У 1899 році було зроблено перепис населення, за яким Нова Ушиця нараховувала 6541 людину. Перерахували навіть будівлі – всього їх було 739, і в тому числі 50 кам’яних. Було в місті цілих 44 крамниці. Мало повітове місто Нова Ушиця красивий собор, збудований ще в 60-х роках XIX-го століття. Був і римо-католицький костел, побудований у готичному стилі у 1861 році. Були тут і будівлі міських та повітових установ. А ще міська амбулаторія, земська лікарня, приватна аптека та три аптекарські магазини. Мала Нова Ушиця на той час аж 8 підприємств – цегельний завод, паровий млин, та три водяних млини на річці Ушиця, гільзову фабрику. А ще в місті було 2 заводи мінеральних вод і аж 5 ремісничних училищ.
Йшли роки, десятиліття, змінювались століття і весь світ навколо. Змінювалось і місто. Воно писало свою історію разом з усією країною. І сьогодні місто живе, і його жителі люблять свою Нову Ушицю і шанують його велику історію. І з радістю відмічають та святкують кожен його ювілей.
І ми вітаємо місто Нова Ушиця з його святом! Многая літа гарному місту!
За матеріалами краєзнавчого музею м. Нова Ушиця.
Related posts
