
Останніми роками у нашій країні, як і по всьому світі, все більше стає «модно» їздити на велосипеді. На заваді цьому захопленню стають погані дороги, дуже насичений рух автотранспорту на них. Але ентузіасти не здаються. Все більше і більше їх з’являється на наших дорогах і це не лише рух для розваги. Все більше людей їде велосипедом на роботу – це і дешевше, і деколи буває – швидше. Можна на ньому обійти будь яку «пробку». Проводяться всілякі заїзди, і участь в них беруть уже не сотні, а тисячі містян.
Кажуть їзда на велосипеді збільшує рівень гормонів щасті, підвищує життєвий тонус і продуктивність. Вона також покращує життя людей у місті. Для міста створення умов для пересування велосипедами зменшує затори, шкідливі викиди в повітря та витрати держави на охорону здоров’я. Доброю традицією став весняний день «Велосипедом на роботу», який уже не перший рік проводиться в Києві у квітні.
Але їзда на велосипеді, це не нова мода. Ще кінець 19-го століття ознаменувався хвилею захоплення роверами. Вони були, звичайно, іншої форми, іншого розміру, не такі зручні. Але були! У Києві і інших містах тодішньої імперії в кінці 1890-х різко збільшилась кількість продаж велосипедів, двоколісна їзда стала популярною і велоентузіасти стали об’єднуватись в любительські товариства. Цей період вважається велосипедним в доавтомобільну епоху. Tоді застаріла модель під назвою «павук» поступилася більш безпечному велосипеду з колесами однакового розміру, ланцюговою передачею та гумовими пневматичними шинами.
Цьому періоду популярності велосипедної їзди присвячено виставку «Велобум 1890-х». Вона відбудеться на території та в приміщенні Національного музею історії України. Організували виставку і всі супутні заходи Асоціація велосипедистів Києва і Національний музей історії України. Здійснюється вона за підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні
Виставка привертає увагу до гострих питань захищеності велосипедистів на дорогах, безпеці дорожнього руху взагалі. У сучасному Києві майже відсутні доріжки для велосипедистів (відомо лише про дві – на Троєщині, та на Позняках). Все це є наслідком слабкої інтеграції велосипедного руху в транспортну систему і інфраструктуру міста. Те ж саме відбувається і в інших містах України.
Трохи вперед виходить у цьому плані Вінниця – там скоро з’явиться муніципальна система велопрокату. Грант у розмірі 180 тисяч швейцарських франків місто отримує від Швейцарії. Це одне з перших в Україні міст, де впровадять міський громадський велопрокат. Уже цього року буде облаштовано 15 точок, де можна буде взяти велосипед в оренду. На першому етапі це буде 120 одиниць транспорту.
Ми ж мріємо про скандинавську утопію ХХI столітті – місто без автомобілів, де найпрестижнішим видом транспорту є велосипед . Місто з зеленими парками, чистим повітрям і відсутністю смогу та небезпеки на дорозі!